Діагностиці та лікуванню головного болю приділяється недостатньо уваги, незважаючи на те, що це захворювання асоціюється з високим рівнем втрати працездатності та значним соціально-економічним тягарем для пацієнта та для близьких до нього людей.1 У рамках навчального семінару, присвяченого питанням первинного головного болю, який проводився під час щорічного віртуального засідання Американської академії неврології (AAN) 2021 р., докторка Хоуп О'Брайєн (Hope O’Brien) з Центру лікування головного болю Медичного факультету Університету Цинциннаті (штат Огайо, США) детально розглянула важливі діагностичні критерії та алгоритми діагностики первинного головного болю.
«Може статися так, що ви отримаєте багато хибно-позитивних результатів, а випадково виявлені факти можуть бути витлумачені недосвідченими медичними спеціалістами як причина головного болю». Хоуп О’Брайєн
Діагностика первинного головного болю шляхом ретельного аналізу анамнезу
Згідно з Міжнародною класифікацією головного болю 3-го перегляду (ICHD-3), до первинного головного болю відноситься мігрень, головний біль напруги і тригемінальні вегетативні цефалгії (ТАЦ).2 Автори класифікації описують вторинний головний біль як головний біль, що має тісне часове співвідношення з іншим розладом, який спричиняє головний біль, або інші ознаки причинно-наслідкового зв’язку з основним розладом.2 З метою полегшення діагностики первинного головного болю докторка О’Брайєн рекомендує використовувати алгоритм, основними компонентами якого є ретельний аналіз історії хвороби та всебічне клінічне обстеження пацієнта. На її думку, збір детального анамнезу відіграє вирішальну роль у діагностиці головного болю. Необхідно отримати інформацію про регулярність, локалізацію, характер болю, супутні захворювання та фактори, які пов’язані з виникненням болю. Докторка О’Брайєн також підкреслила важливість збору сімейного та соціального анамнезу пацієнта, у тому числі інформації про спадкові захворювання та зміни здоров’я/способу життя, а також детального фізикального обстеження. За відсутності тривожних ознак, так званих «червоних прапорців», інші дослідження та візуалізаційні обстеження можуть бути непотрібними та зайвими.
Додаткові методи дослідження можуть включати аналіз спинномозкової рідини, визначення маркерів запалення, комп'ютерну томографію для виключення гострого інсульту та магнітно-резонансну томографію головного мозку для пацієнтів із відхиленнями в результатах неврологічного обстеження. При цьому експертка підкреслила, що крім випадків наявності тривожних ознак і симптомів («червоних прапорців»), додаткові дослідження часто є непотрібними для встановлення точного діагнозу і можуть спричиняти плутанину, непорозуміння та вимагати проведення подальших зайвих обстежень.
До так званих «червоних прапорців», що вказують на необхідність проведення додаткових досліджень, відносять наступне:
Специфічні алгоритми можуть бути корисними для виявлення потенційних основних патологічних станів, які можуть вимагати нейровізуалізаційного обстеження. Таким є діагностичний алгоритм SNOOP (Systemic symptoms, Neurology signs or symptoms, Onset, Older age of Onset, Prior Headache history), що включає оцінку системних симптомів, неврологічних симптомів, дебюту захворювання, віку початку захворювання, історію попереднього головного болю та враховує наявність набряку диску зорового нерва та причинно-наслідковий зв’язок з пробою Вальсальви.3 На думку експертки, даний інструмент є корисним для диференційної діагностики мігрені з іншими захворюваннями.
Поради щодо діагностики мігрені
Докторка О’Брайєн підкреслила, що на частку мігрені припадає 90% скарг на головний біль в умовах клініки. Розглядаючи діагностичні критерії ICHD-3, експертка наголосила, що за прогностичними факторами, які називають скорочено «PIN» (photophobia, impairment/intensity, and nausea – англ. фотофобія, порушення дієздатності та нудота), можна з 93% вірогідністю діагностувати мігрень за наявності у пацієнта двох із трьох зазначених симптомів. Важливо пам’ятати, що у дітей та підлітків мігрень частіше проявляється двостороннім головним болем та болем у лобно-скроневій ділянці і може мати особливі для кожного пацієнта характеристики. Завершуючи свою доповідь, докторка О’Брайєн підкреслила важливість виявлення змін у клінічних ознаках і навела, як приклад, випадок з практики, коли у пацієнта, який мав в анамнезі мігрень із зоровою аурою, був діагностований коморбідний функціональний неврологічний розлад після появи нових симптомів.
На шляху до ефективної та точної діагностики первинного головного болю
На думку докторки О’Брайєн, використання критеріїв ICHD-3 відіграє вирішальну роль у точній та своєчасній діагностиці мігрені. Додаткові методи дослідження не потрібні при відсутності ознак та симптомів, що відносяться до «червоних прапорців». Незважаючи на це, існує глобальний дефіцит спеціалістів, які займаються проблемами головного болю, що зумовлює величезну незадоволену потребу у діагностиці та лікуванні пацієнтів з головним болем.
Адаптовано з https://www.neurologybytes.com/
Реєструйтесь на сайті Neurologybytes та будьте у курсі наукових новин у вивченні мігрені та онлайн-заходів міжнародних експертів.
Ajov-UA-NP-00095 Exp. June 2023
Непромоційна інформація для професійної діяльності медичних працівників.
КОНТАКТИ: ТОВ «Тева Україна», 02152, м. Київ,
просп. П. Тичини, 1-В, поверх 9; 0-800-502-284